Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача

четвер, 12 лютого 2004 р.

Як не дивно, все-таки є у народу бажання вийти на сцену. Не зважаючи на сильний мороз з жахливим вітром, в зал цього вечора потрохи натовклося 15 чоловік. Стас відпросився, але з фізмату були Лєна (перке сі ту Ромео?), Антон (ака Рокко з "Замку Грюндера"), новенькі Ліда, Маша, Юля. Із студентів прийшли Альона (Мєлінда з "Замку Грюндера"), Яна Молодая, Костя (Фердінанд з "Замку Грюндера"), Мага (який Сергій Сивокінь), Крикун Ігор і Назарок Юра.
Після стандартних рахувань почали ходити по сцені - але не для відновлення пози, а реагувати на вигук одного із учасників. Далі - "японська машинка" - вправа автодидактики, яка закінчилася, коли Васілічу набридло чекати, коли вибудуть останні герої (5 чоловік). Потім - досить вдала для учасників вправа, яку ті, хто були на сцені, назвали "матричний принтер" ("виписування" літер, в ролі голок принтера виступали люди).
Потім знову рахування і - "зіпсований телефон" (інакше не назвеш) - 6-9 чоловік стають на сцені (кількість обрана так, щоб всі вільно розміщалися на сцені), повертаються в одному напрямку (цього вечора на університет), і останній в колонні стає в позу, яка передається учасниками цього невеликого шоу один одному по черзі. При передачі міняються руки, спотворюється поза, і перший в колонні часто показує дуже відмінне від останнього (який починав) "щось", яке потрібне було передати. Найбільше задоволення отримують ті, хто сидять в залі.
Далі - новинка - на сцені стоять четверо, повернуті спиною від стоячого на відстані декількох метрів п.ятого (знову в напрямку університету), і цей п.ятий повинен за допомогою беззмістовного "хмикання" "попросити" повернутися одного з цих чотирьох. Умовою нормальної роботи є тиша в залі, яку глядачам утримувати дуже важко...
Далі - етюди. Але на пари не розбивалися, а працювали самостійно - задана режисером тема (реакція на певну видуману подію) демонструвалася одним актором.
Як бачите, не зважаючи на те, що розійшлися трохи раніше (на 20 хвилин), встигли багато... І, чесно кажучи, було доволі весело (що я там казав про ігри? =) )

p/s На конкурентому сайті "Театру без декорацій" в гостьовій книзі з.явилося прохання до всіх Головного Декоратора "Театру без декорацій" про допомогу в підготовці декорацій до майбутньої вистави Біллі. На всяк випадок - якщо хтось пропустив, уточняю, що п.ятниця, про яку йдеться - це "щасливий" день, 13 числа, цього місяця... Не пропустіть ;)

Немає коментарів: