Берегите Флору

© Барышников Александр

Наша редакція трохи заплуталася.
Все починалося з того, що ми хотіли розібратися у театральному житті столиці України.
Але задача виявилася на такою цікавою в процесі, як здавалася на етапі задуму.
Так інтерес поступово звузився спочатку до двох, а потім взагалі до одного театру.
При чому театр цей був зовсім не професійним, і судити по ньому про те, що відбувається взагалі з театром в Києві дуже важко.
Він живе своїм специфічним цікавим життям.
Поступово - ми і це "з.їли".

І ось, коли все ніби устаканилося, наша редакція зіткнулася з раптовим усвідомленням того факту, що зрозуміти повністю що ж відбувається навіть у окремому цьому театрику ми не здатні.
Зараз, коли ми сидимо і одночасно чухаємо свої голомозі голови, нам видається причиною такої нашої ситуації надмірна "зацикленність" на осягненні всього саме через голову.
Тобто, ми занадто ретельно вибудовували логічний ланцюжок що із чого переходить, куди тече і чому є причиною.
І ось ми - нарешті - зіткнулися із ситуацією, коли вся наша схема летить кудись в напрямку сміттярки, а ми отримуємо несподівані, безпричинні результати на рівному місці...

Хтось із нашої редакції чув (читав?) колись про ефект жертви, коли після тривалого перебування заручника поруч із терористом між ними з.являється стійкий психологічний зв.язок.
У нас є підозра, що подібне сталося з усіма нашими агентами, які слідкували за життям маленького театрику зсередини.
Вони вже не могли відділити себе від того, що відбувалося, і багато чого випускали з поля зору.
Звіти ставали все рідше, і запізнювалися.
Агенти переставали бути цілком нашими.

І ось коли ми, нарешті, зібралися всі разом і побачили деякі вільно доступні відео записи, в нас був невеликий шок.
Те, що відбувалося на відео, і те, що було у звітах, доволі розходилося.
Ми поки в роздумах що буде далі.
Хтось із нас пішов у пошуках дзенських вчителів, з надією позбавитися від бруду арістотелевої логіки, хтось просто звільнився...

Відео, яке найбільше вплинуло на емоційний стан нашої редакції, було зроблене 17 грудня 2005 року.
Ніщо не обіцяло прихованого підступу.
І раніше Великий Німий Недемократ набирав проекти без проб, фактично тільки із спеціально запрошених "зірок".
Цього разу ними стали:
Оллі - Ковтуненко Т.
Сільвія - Молодая Я.
Рене - Конько Ю.
Флора - Цегельник О.
Ренальдо - Карапузов О.
Хуліо - Пшенов В.
Репетиції цього супершоу почалися ще десь в листопаді, і повинні були закінчитися концертом для турніру юних фізиків.
І це було б черговим продовженням експериментального сезону у недемократичному самонадіяному театрі.
Просто так, взяти і підняти повноцінну виставу за 3-4 тижні.

Але хвороба однієї із двох головних героїнь змусила Великого Німого змінити трохи курс свого корабля, і перенести фінал шоу на декілька тижнів пізніше.
Від цього було багато наслідків:
- на рівному місці відбувся класний майже спонтанний концерт замість вистави (читайте попередній випуск)
- за рахунок додаткового часу вистава була більше опрацьована
- ми змогли заслати для кращого нагляду нашого спостерігача. Попердньо у виставі не було жодної згадки про можливі додаткові персонажі. Але тут ми зіграли на звичці Великого Недемократа самовільно вставляти додаткових героїв, і робітники сцени (Мішак А. і Шелест П.), які працювали над декораціями, якось залишилися і вплелися у виставу. Нічого так, їм сподобалося. І слів не треба було вчити - на відміну від основної трупи - тих, кого перекладач вписав у сценарій.

Звичайний сюжет, вже знайомий з екранів жвачника стиль а ля "секс і місто" (жіночий варіант світобачення).
Навіть відбувається все це знову ж таки ніби в Нью-Йорку.
Чотири давні подруги - Оллі, Сільвія, Рене і Флора - звикли час від часу зустрічатися і проводити якийсь час разом.
Одну таку зустріч і несподівано бачить глядач.
Життя подруг настільки "насичене" новими подіями, про які можна поговорити, що вони вже навіть займаються під час таких зустрічей псевдоінтелектуальними іграми.
Але в цей раз життя "дарує" подругам "подарунок" - від Флори іде її чоловік, з яким вона жила 14 років, і весь час аж до завіси перед очима глядачів всі будуть жити проблемами Флори, і проблемами, які пов.язані із проблемами Флори.
Навіть парочка іспанців - Хуліо і Ренальдо, які до цього доволі спокійно жили, хоча, напевно, по-іспанськи спокійно, будуть теж жити проблемами Флори.
А як буде жити проблемами Флори Оллі, яка сама запросить Флору пожити в себе, це важко словами описати, і краще бачити...
Коротше кажучи, всі учасники процесу - навіть робітники сцени - будуть вести себе, ніби таки бачили і близько прийняли до серця назву п.єси - "Берегітє Флору".

Ми в редакції прочитали текст, посміялися, і заспокоїлися.
Здавалося б, комедія, чого тут несподіваного очікувати.
Звичайна вистава.

Бачили б ви обличчя нашого спостерігача коли він переглядав фільм.
Приблизно такий вираз повинен бути в людини, яка б відгадала всі букви слова загадки Сфінкса, але не відгадала всього слова, і розуміє, що програла.
І при цьому сміється - все ж таки комедія на екрані.
Зосереджений на дрібницях, він якось випустив з поля зору те, що відбувалося на сцені.
Дивлячись цю виставу, важко зрозуміти де ж саме акторська гра.
З одного боку - ми прекрасно бачимо на сцені Таню, Яну, Лєну, Юлю...
А з іншого - чи грають вони?
От в справжньому житті - навіть якщо прийняти до уваги вислів старого Вільяма про весь світ як театр - чи можна поміняти місцями окремих людей?
Не в конкретній ситуації (з питанням про те як би себе повів Вася на місці Пєті), а взагалі.
У нас поки руки не піднімаються так знущатися над Васєю - міняти його назавжди на Пєтю.
Це в голові не вкладається...

Так от - якщо на інших виставах можна було сказати - от якби поміняти Васю на Пєтю...
То Пєтя зіграв би ... і не так як Вася...
Це як міняти їх місцями у конкретній ситуації.

Так само руки не піднімаються міняти місцями у даній виставі Таню і Лєну.
Неправильно це буде, неприродно.

Гарна вистава.
От тільки - чи вистава?
І як можна було механічно зробити так, щоб люди прожили на дерев.яних дошках чужим взагалі-то життям?
І як це могло відбутися із нашим спостерігачем, який все бачив і за всім слідкував?