© Баранець С.В.
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
субота, 9 грудня 2006 р.
субота, 2 грудня 2006 р.
"Люба Шарлотта!
З тих пір, як трапилася та моя особиста трагедія, минуло вже більше ніж два з половиною місяці.
Зараз я вже майже відійшов від того жахливу зриву, який відбувся.
Справи мої йдуть на поправку, хоча ще рано передбачати коли я вийду з цієї затишної швейцарскої клініки.
Вчора до мене знову приходив найнятий детектив, і переді мною нарешті розгорнулася картина того, що сталося.
Як я і підозрював, мій припадок був викликаний не тільки кризою у наших відносинах.
Все те, що відбулося зі мною ввечері за день до того, як я потрапив до клініки, було заздалегідь сплановано, і навіть мало свою кодову назву (як для шпигунських операцій) - "Ужин с прідурком".
Ось список людей, які причетні до акції:
Ідея і режисура - Рябіченко Володимир
Б р о ш а н - Назарок Юрій
К р і с т і н - Рябіченко Ольга
С о р б ь е - Вакулович Олександр
П і н ь о н - Карапузов Олег
Л е б л а н - Пантела Віталій
М а р л е н - Скляр Єлизавета (9-?)
М е д с е с т р а - Харченко Настя (11-?)
М е н о - Баранець Сергій Васильович
Але по порядку.
Для мене все почалося у перерві матчу моєї улюбленої футбольної команди - Олімпік (Марсель). Задзвонив телефон, і я почув голос свого товариша по роботі - Піньона. Всіми правдами і неправдами мене виманили із домашнього затишку на квартиру якогось Брошана. Версія була така: від господаря квартири пішла дружина, і вона могла потрапити до цупких рук мого старого клієнта-знайомця Паскаля Мено. Мене переконали, що потрібно кидати все і везти їм адресу любовного кубельця цього старого ловеласа.
Квартира "Брошана", за легендою видавця, із професійної точки зору справила на мене багатообіцяюче враження: всюди були помітні сліди квапливого приховування слідів недобросовістної оплати податків.
Сам "Брошан" вже був заведений і нервовий (і я розумію людину в подібному становищі).
Як виявилося потім, на нього впливали не тільки ці обставини, а й тривале перебування у товаристві із Піньоном (наш Франсуа ще той собі тип…).
Також на квартирі був товариш господаря Леблан. Здається, письменник.
Я передав адресу детективам-самоучкам і прийнявся за легку вечерю, яку для мене приготували. Тепер, здалеку, мені вже все ясно. І чому дійство називалося "Ужин с прідурком" (а їв-то я лише один! вони б ще назвали "ужин придурка"! тепер зрозумілі всі їх брудні наміри і натяк із назвою операції! якщо не занаєш - то це така розвага: запрошувати до компанії всяких диваків, які розважають публіку, а хто приведе найбільшого дивака, той "переміг"), і чому мене так наполегливо заманювали.
Тепер, в стінах цього затишного швейцарського місця, я вже не так впевнений в тому, що саме Франсуа Піньон запросив мене в те місце. Але надто він вже на нього був схожий.
Звичайно, детективи одразу все з.ясували - і хто був хто, і з якими намірами все відбувалося.
Але тоді я перебував у хорошому настрої аж до моменту, коли в ході телефонної розмови з Мено стало зрозуміло, що з ним в той час перебувала не дружина "Брошана" Крістін, а ти!
Тепер, коли минуло трохи часу, сподіваюся, що ти зважиш на мій стан і мою хворобу, і забудеш всі ті прикрі слова, які я наговорив тобі під час свого зриву.
Я можу і хочу змінитися.
У нас все ще все буде добре.
Знаю, що ми обоє цього хочемо.
З нетерпінням чекаю одужання, щоб поговорити з тобою,
Твій Люсьєн Шеваль"