Розділи перший і другий,
в яких папарацци все ж таки просипається, і причетні до репетицій продовжують робити свою справу. Герої дочекалися папарацци, і тепер за ними спостерігають.
(чудесна поява практично готових сходів в підсобці
або що б це могло бути?)
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
понеділок, 24 січня 2005 р.
пʼятниця, 21 січня 2005 р.
середа, 19 січня 2005 р.
понеділок, 17 січня 2005 р.
І ось, нарешті, репетиція в новому році.
Я не чекав від неї якихось особливих творчих досягнень.
Здавалося, чого особливого?
Прийти і згадати те, що було на репетиціях десь місяць тому.
І почати все, фактично, спочатку - з першої дії.
Але виявилося що забулися не стільки слова, як мізансцени. І актори більше забули один одного, ніж те, що треба говорити.
Напевно, це було дике видовище.
І це можна було прочитати в очах товаришів, які прийшли на репетицію (по-ідеї, поинні були прийти всі, однак ... як завжди), але не потрапили на сцену.
Їм не було цікаво на нас дивитися.
А це, на мою скромну думку, один із критеріїв оцінки вистави - чи захочеться вам дивитися її знову, коли ви вже знаєте, що буде по сюжету?
Мені здалося в той вечір, що на таку виставу наші товариші не прийдуть ще раз дивитися.
З іншого боку, режисер вже декілька років зі мною воював на рахунок того, що я хочу без важкої праці на репетиціях отримати результат, одразу, і такий, щоб мене він задовільнив.
З іншого боку, в цей вечір він не виглядав особливо задоволеним...
Я не чекав від неї якихось особливих творчих досягнень.
Здавалося, чого особливого?
Прийти і згадати те, що було на репетиціях десь місяць тому.
І почати все, фактично, спочатку - з першої дії.
Але виявилося що забулися не стільки слова, як мізансцени. І актори більше забули один одного, ніж те, що треба говорити.
Напевно, це було дике видовище.
І це можна було прочитати в очах товаришів, які прийшли на репетицію (по-ідеї, поинні були прийти всі, однак ... як завжди), але не потрапили на сцену.
Їм не було цікаво на нас дивитися.
А це, на мою скромну думку, один із критеріїв оцінки вистави - чи захочеться вам дивитися її знову, коли ви вже знаєте, що буде по сюжету?
Мені здалося в той вечір, що на таку виставу наші товариші не прийдуть ще раз дивитися.
З іншого боку, режисер вже декілька років зі мною воював на рахунок того, що я хочу без важкої праці на репетиціях отримати результат, одразу, і такий, щоб мене він задовільнив.
З іншого боку, в цей вечір він не виглядав особливо задоволеним...
Підписатися на:
Дописи (Atom)