За логікою подій після того, як на перші сценічні рухи прийшло 12, а на другі 10 чоловік, можна було передбачити, і наш кореспондент зробив сміливий прогноз (використавши просту арифметичну прогресію), що цього вечора прийде 8.
Але видно мистецтво - це непередбачуваний предмет, який не можна спростити до магії алгебри (або просто при оцінці не було взято до уваги, що з канікул повернуться студенти...).
Загалом прийшло 18 (!) чоловік - 10 дівчат і 8 хлопців.
Всіх навіть не згадаєш.
Але рекордсменів - тих, хто прийшов не перший раз, наш засланець, здається , запам.ятав. Це Наталка Базько, Лєна (Перке сі ту Ромео?), Ігор Крикун, Роман Савченко, Стас (був Грюндером) і Славік (Манюра). Ще другий раз прийшли нові фізматівці - Маша, Ліда (здається) і Яна.
Програма була дуже насиченою - крім стандартних рахувань секунд, ходінь на різних швидкостях, "замін в позах" партнера, а також автодидактичних вправ, які були розкритиковані учасниками процесу і закінчилися, коли ще (практично) і не розпочалися, встигли два рази парами показати етюди.
Було не так весело, як минулого разу восени з етюдами, але теж досить цікаво.
Не встигли використати домашнє завдання - вивчити перші 12 строф з "Євгєнія Анєгіна" і "У лукомор'я дуб зєльоний" (це з "Руслан і Людмила"), і воно переноситься на наступний раз.
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
понеділок, 9 лютого 2004 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар