Дуже важко писати про те чого не бачив або хоча би не чув.
Так повелося, що останнім часом я деколи навіть не в курсі того, що саме йде на сцені.
Ну - звичайно - репетиції йдуть, але що там робиться?
Але в цей відносно теплий весняний день, перебуваючи в андеграундному середовищі, я був практично весь час в курсі того, чим займався режисер.
Почали з "Камєнного гостя". Да, доречі, я не писав, що половини тексту А. С-а Пушкіна з цього епізоду не передбачаєтсья на сцені? Не думаю, що від цього постраждає геніальний задум російського мавра, але ... Не шкода, що ми не побачимо на сцені такого персонажа, як Монах (він все одно слів не вчив...). Але виникають побоювання, що ми можемо не побачити цілий епізод... Хто там казав про 20% браку, що в межах норми?
Далі - "Скупой рицарь", де вже є Єврей.
Потім - "Моцарт і Сальєрі", "Пір ва врем.я чуми".
Кусок "Піра ..." я навіть трохи бачив, і мені здалося, що там теж відбулися зміни зі складом. Але офіційних підтверджень ще немає.
І закінчили з того, чим вистава почнеться - з тексту товариша Гьоте, який не знав, що пише вступ до "Маленьких трагедій" одного кучерявого геніального поета. Наївний! Він думав, що пише самостійну річ - "Фауст"!
От тільки як воно все виглядає, я так і не побачив...
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
вівторок, 4 травня 2004 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар