Все ближче і ближче ми до прем'єри.
Почався останній тиждень репетицій.
Взагалі-то, практично до самого вечора я не знав, що буде Васіліч - вважав, що він ще не повернеться...
І збирався прийти на роботу з декораціями.
Але так сталося, що почали з семи - епізодом намба один - "Скупой рицарь", далі Васіліч віддав рулі Ігорю Крикуну, і він натягнув вожжі, керуючи епізодом намба три - "Камєнний гость".
Але я не мав часу робити вигляд, що я - глядач, приїхавши на вісім, пішов шукати рудого і тримаючого слово Сан Санича.
Як не дивно, знайшов. Але радості мені це, звичайно, не додало. В нього, бачте, чергування, складний і відповідальний процес оберігання метеорологічної станції від ..., кожні 10 хвилин дзвонять "беркути", і перепитують чи все нормально... А ми бачте, в ігри граємо...
Як просити у Васіліча невеликих матеріальних вливань, то ми в ігри не граємо...
Іншим разом я би посміявся з еліти радянської армії у відставці і на пенсії, але цього вечора настрою сприймати його жарти в мене не було.
Але вечір не був зіпсований повністю.
В 9 годин декораторам дали сцену, і силами 4-6 чоловік припідняті "баннери" були спущені, а "плафони" були підняті. Попередньо їх планували зробити дванадцять штук - шість білих і шість чорних. Але снаги колективу вистачило на п.ять білих, і чотири чорних. Нічого, дев.ять - теж магічне число...
А ще (в основному Лєна Цегельник і Юля) ошляхетнили стрємянку (як це українською?).

Чекав, що в цей вечір руль цих химерних санок візьме знову Юра Назарок, і не писав про свої спостереження за його роботою. Але шансів у нього в цій виставі вже не буде. Чесно кажучи, враження від того, як він попрацював над епізодом три, "Камєнний гость", приємні.
Якщо говорити про метод праці, то це щось середнє між Васілічом і Біллом.
Білл практично до дрібниць вказує що робити на сцені. Він і показати деколи може...
Васіліч говорить до акторів, пояснюючи що саме відбувається (не загально і абстрактно). Він приніс нам фразу "режисьорский паказ - паслєдєє дєло". Можливо, йому просто цікавіше добиватися від акторів потрібного виключно словами...
Юра не наполягав на саме таких і більше ніяких рухах, він пояснював Дону Гуану, Доні Анні, Дону Карлосу, Лєпорелло і Лаурі, що відбувається на сцені, але робив це на досить низькому рівні, радив як можна все зробити, не наполягаючи. А ще він відмотував на пару хвилин назад, вказуючи на помилки, і повторював епізодик знову.
З іншого боку, він сам згадав про два методи настройки актора - зсередини і зовні. Так от він діяв зовні, влаштовуючи на сцені умови, які можуть привести до зливання, уособлення...
І це дало, на мій погляд результат.
Тим більше, коли залишилося дві репетиції...

Щось я забалакався...