Сьогодні в клюбі були танці.
Прийшов ледве живий. Ноги гудуть. В голові пустота.
Цікаво, чи так само почувають себе прадвінуті танцьори, які відпрацювали (по іншому важко сказати) повну програму - з шестої до половини десятої, і без відпочинків, які я собі дозволяв?
Народу було багато (до 14 чоловік) - на сцені ледве поміщалися.
Деколи від метушні ніг в очах зливалося.
Бог милував, і "ча-ча-раз-і" мені вночі не снилося.