Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача

субота, 6 березня 2004 р.

Така видно вже карма долі (або Біллі ховається від кореспондентів нашого жовтого бойового листка?) і хтось десь там ніяк не хоче, щоб я потрапив на прогон до Білла. Минулого разу я помилився в розрахунках, і потрапив не на прогон, а на звичайну репетицію, з виготовленням декорацій, яку деколи чув - але ніяк не бачив.
В цю суботу помилився вже не я. Планувався прогон, але людина на те і людина, щоб тільки будувати плани... і смішити ними того, хто крутить колесо...
Колектив у них маленький, всього троє. І хоча була відсутня найменш дійова особа, прогон не вийшов. Була репетиція і "зачистка" брудних місць - для двох виконавців.
Із найбільших вагомих досягнень можна назвати виніс на гору з театральної підсобки старенької шафи - прийшла пора стати їй на нетривалий час декорацією. А в усьому іншому - нормальна робота над виставою, як завжди, от якби ще тиждень дали, все б у нас було, але тижня цього нема.

Немає коментарів: