Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача

пʼятниця, 19 березня 2004 р.

Цього вечора відбулася трохи дивна штука.
Режисер приїхав на на 19-00 щоб пройти сцену Дона Карлоса з Лаурою з епізоду "Камєнний гость". У акторів ж були свої версії початку їх репетиції - Дон Карлос взагалі вважав, що її особливо не планується, Лаура думала, що треба прийти на 20-00...
З іншого боку, у виставі виходить на сцену "діавол". Можливо тому така чортівня...
І з 20-00 закрутилося.
"Камєнний гость" - все-таки сцена Дона Карлоса і Лаури.
"Моцарт і Сальєрі" почали з початку. Васіліч не бив по рукам молодого Сальєрі, коли той спробував прочитати свій початковий монолог. А для Моцарта він закрутив таке, що словесно повторити важко. Залишилолся враження чогось такого дуже розумного і малодосяжного.
"Скупой рицарь" - молодий запальний барон Альбер бігав по сцені з кутка в куток, а його слуга Іван меланхолійно чистив хазяйського меча.
А до сцени в "Скупому ..." Герцога з Бароном не докрутилися.

Немає коментарів: