Спочатку читали сценку "Камєнний гость". Ті, хто прийшли спочатку - Дон Гуан (Сергій Сивокінь), Дон Карлос (Костянтин Біленко), Лаура (Ліда з якогось 9ого класу) - поступово розсілися по куткам актового залу, тренуючи гучність голосу. Лєпорелло (все-таки Стас Тесленко), Донна Анна (Наталка Базько), які прийшли трохи пізніше, залишилися в центрі.
Потім читали "Пір ва время чуми". Роль маладова чілавєка отримала Саша - вона не з фізмату, ті, хто ходили на сценічні рухи, її бачили. Читала вона дуже "класично". Так в школі вірші декламують. Чисто, чітко. І без емоцій. А взагалі - з усіх почутих мною читань ця сценка "звучала" найбільш впевнено. Предсєдатєль від Саші Осіпова порадував - я забув коли востаннє Саша був на сцені, але - старий кінь борозду (як мінімум) не псує. Класно читав. Респект, як кажуть. Ваня Воронов своїм прочитанням священника викликав асоціації з своєю роллю в "Многа шума бєз нічєго". "Кто даст кінжал мнє, что сібя зарезать?". Дівчата - Мері (Лєна Цегельник) і Луіза (Юля з фізмату) виглядали трохи бліднувато. Але я в них вірю. Не дивно, що Васіліч вирішив, що в понеділок вони вже підуть на сцену (або, можливо, все було б так по плану?).