Цього разу все почалося з "Анданте" (нарешті!), і хоча не було Алі (тобто ЮЛІ), АУ і БУЛЬДІ ходили по сцені, кидалися шматтям і кричали одна на одну (правда, не дуже голосно).
Далі - як зажди - "Ромео і Джульєтта". Коли декілька разів прогнали все повністю, і перед очима купки випадкових глядачів стало видно задумку, то особисто мені сценка здалася прикольною. Тепер справа за реалізаторами - учасниками бійки, Ромео і Джульєттою.
Оглядаючи хазяйским оком тиждень, який непомітно пройшов (чи ми його непомітно пройшли), можна відмітити, що тиждень був продуктивним - на відміну від попереднього, коли основною темою були хвороби і незнання слів. Cпільним для днів цього тижня були короткі репетиції всього, що не "Ромео і Джульєтта".
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
пʼятниця, 24 жовтня 2003 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар