З восьми - "Любов". Спочатку трохи читали, а потім вийшли на сцену. Класно. Ні, це глядачам ще не можна показувати - та й пройшли поки тільки півтори сторінки тексту, але знову - нема питань до режисера "чому не я?".
Все правильно, я б (можливо) зробив такий же самий кастінг.
Після дев'ятої вечора - (вперше) читали "Лестнічну клєтку". Роль Славіка мені найбільше подобається з всієї постановки, і я згоден з вибором режисера.
Далі - роспаралелення. Васіліч читав англо-італійські тексти разом з Ромео і Джульєттою, а Крикун ганяв Кирила і Антона з шпагами на сцені.
Знову я НЕ пожалкував, що ніколи навіть не думав брати в руку шпагу - жорсткий спосіб проводити час.
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
пʼятниця, 10 жовтня 2003 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар