Зручна це штука гуглівський сервіс щоденників.
Можна рік лазити десь, а потім зробити вигляд, що кожен день писав щось як папа Карло над поліном.
З іншого боку, самовзята роль архіваріуса в чомусь вигідна - можна почекати трохи (поки всі призабудуть те, що було...), а потім вліпити передовицю заднім числом - мовляв в цей вечір на репетиції добрий режисер був вкрай справедливим, актор, який зайняв омріяну критиком головну роль героя-коханця-рембо-на-танку, вів себе вкрай гидко, був незібраним, неготовим до репетиції... і все таке.
А потім учасники подій через деякий час повернуться за спогадами, і самі повірять в такі дрібні підніжки...
І конкуруючий ресурс "гастєвая кніга тіятра" нічого заперчити не зможе - оскільки не такий дотошний і не часто оновлюється...
Але це я щось замріявся на фоні намагань згадати що там і коли було...
Цього разу (здається) глобалізаційний броунівський рух відібрав у фізматівських фанатів вимираючого мистецтва їх головну шахову фігуру, і парадом командував замість режисера такого всього в білому режисер такий весь в чорному.
Звичайні театральні двіженія продовжилися.

І я якось не згадаю хто б мені так не подобався щоб описати його в неприглядному світлі за цей вечір.
Нічого - зажди можна поправити "заднім числом"...