Кажуть, що араби (напевно не з числа тих, хто носить пояси шахідів) колись любили говорити "май терпіння, і твого ворога пронесуть мертвим поруч твого вікна". Або щось подібне.
А ще згадується мені в падоночному фільмі "Бійцівський клюб" новобранців до проекту "Хаос" чекала перевірка терпінням поруч дверей організації. Їх при цьому всіляко ображали і відговорювали - набір мовляв закінчився, поїзд пішов, цирк поїхав, білети закінчилися і взагалі - в тебе немає запрошення, і ти не витримаєш...
Цього вечора було щось подібне. У партайгеноссе зросла кількість справ, які йому треба зробити за день, і тому він трохи затримався. Шкода, звичайно, але якщо терпіння не буде на такі дрібниці, то звідки взятися терпінню на речі глобальні, потрібні і більш нудні?
І взагалі кажучи - потерпіти було для чого.
Той заряд бодрості і радості, які отримують учасники процесу, важко виразити в джоулях.
Я не раз говорив про специфічну траву, котру курять на репетиціях, але мені ніхто не вірить.
Адже радісно ганяють по сцені саме ті люди, які скоріше за все не люблять робити зарядку або щось на неї подібне.

ЗІ. Одним словом були звичайні театральні двіженія.