Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача

пʼятниця, 10 вересня 2004 р.

Це була друга сходка в сезоні.
Цього разу не тільки говорили, а й ходили по сцені.
За дві години чого тільки не встигли - і порахувати власні секунди, і походити на різних швидкостях, і розбиті на пари позаміняти один одного в різних позах, і подражнити колективне несвідоме на рахунок виконання команд режисера, і зіпсований театральний телефон показати.
Режисер не особливо зосереджувався.
Не зуміли навчитися за 6 секунд залишатися за 20 секунд на сцені стільки скільки треба - значить треба дати команду щоб за 8 секунд залишилося на сцені декілька груп - стоячих і сидячих, а коли це не вдається - то додати ще й число лежачих до вказівки.
З іншого боку, може ми просто рахувати розучилися?
Читати вміємо - у крайньому разі знаємо як букви повинні виглядати.
Шрифт правда не точний, а якийсь "комік".
Але придратися що це не потрібна буква важко.
А в кінці навіть трохи пограли в дюже театральну гру "кракаділ".

Не знаю як кому, а мені було весело - хоча я і віджимався деколи.
А! Да! Театральний сезон таки дійсно розпочався!
В цей сезон вже вкотре в історії театральні віджимання розпочав Сергій Сивокінь.

Немає коментарів: