Ось почався театральний сезон і в "Театрі без декорацій".
В нормальних, звичайних театрах сезон починається прем.єрними показами вистав.
Але цей театр не звичайний.
І сезон - теж непростий.
Ювілеїв - купа.
Двадцятий рік інсування театру.
Десятий рік, коли цей театр в руках Великого Демократа ака Відомого Тирана і Деспота.
(І ще якісь...)
Цікаво, шо ж буде?

Коли я їхав на репетицію, я трохи хвилювався - чи прийдуть люди, скільки їх буде, в якому настрої вони будуть (а може мені просто було трохи холодно - в Київ прийшла осінь)?
Коли я зайшов у зал, то хвилюватися перестав.
Навколо були знайомі обличчя.
Їх було багато.
І студенти, і не зовсім.
Загальний настрій був гарний.
І їх всіх було приємно бачити.

Великий Тиран розповів про план відсвяткувати належним чином ювілеї.
Мені здавалося, що рішення ставити "Пассажира бєз багажу" вже практично прийняте.
Але про цю п.єсу було сказано досить невпевнено і без особливого ентузазізму.
(Можливо, метр порахував голови тих, хто прийшов на збір; поділив на кількість ролей в п.єсі; згадав, що робота не дозволить тягнути три склади одночасно...)

Звучали голоси про інші - "12у ніч" старця Вільяма з театру "Глобус", "Сірано" (сірано, сірано, сірано я його колись поставлю, ги-ги), "Чума на оба ваши дома" покійного вже нажаль Горіна (доречі недавно був здивований - покійний майстер приймав участь в написанні сценарія до фільму Марка Захарова "Убіть дракона")...
Звичайно, голосніше всього говорив Олександр Осіпов (не зважаючи на те, що сидів в останньому ряді зала) про "Короля Ліра" від всього того ж старця Вільяма з театру "Глобус" (хм, популярний автор, як не дивно), і обов.язково державною мовою.
Знаючи історію постановки деяких вистав і напористість Олександра, я не здивуюся, якщо наступною постановкою буде "Лір".
І ролей на всіх хватить.

Але все це поки балачки.
Я ТАК думаю.

Основною зіркою програми все ж (після Васіліча, звичайно, але цей постійна зірка в цій шоу-програмі) став Сан Санич.
Він зробив прекрасний майже сольний вихід на сцену і повеселив весь зал.
Особисто мені найбільше сподобалася фраза про те, що він готовий зіграти роль в майбутній постановці - підполковника або полковника радянської армії.
Думаю, це малоймовірно.
Щось останнім часом ми тільки трагедії ставимо.
А це була б однозначна комедія.
Хоча вітальний спіч Сан Санича<.emph> про початок сезону був приємний.
Ось що роблять з підполковником у запасі 10 років виховної роботи.
Правда, вихователем був Васіліч<.emph>...

Але все це розваги.
З п.ятниці почнуться будні - сценічні рухи.
А в понеділок взагалі археологічні розкопки у підсобному приміщенні.
Життя повернулося у театр.