Той, хто часто приходить на репетиції одного самонадіяльного театру без декорацій, фонограми і освітлення раніше, ніж потрібно, або просто вчасно, міг колись почути з вуст батька української демократії про одну оригінальну п.єсу французького автора.
Сюжет там крутився навколо популярної в репертуарі вищеназваного театру теми божевільних і божевільного дому.
Але це ніяк не применшує достоїнств як цього театру, так і самої п.єси Жана Ануя "Пасажир без багажу".
В цьому пересвідчилися співробітники редакції нашого небойового листка театрала, які декілька разів перечитали п.єсу.
Матеріал їм сподобався.
Особливо їм зігріло душу те, що мораль, яка б вона не була, прямо не звучить в словах персонажів.
Ходять слухи, що метр режисер знову брав до рук текст цієї п.єси...
Звичайно, це ще нічого не значить...
Бажаючі культурно вирости можуть зробити це за допомогою цієї схованки