Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача

субота, 17 квітня 2004 р.

А цього дня я пішов у комерційний театр.
На одного з номінантів на цьогорічну театральну "Пектораль" - в Київський молодий театр (ніякий він не молодий, там такі старі дуби грають... Згадуєтсья передача радіостанції "Промінь" "Час молоді" про проблеми пенсіонерів...). На виставу "Дядя Ваня".
Ну шо я можу сказати... (враховуючи, що роблю запис заднім числом - коли дрібниці в голові відсіялися, а залишилося все вагоме).
В цьому контексті згадується старий КВНовський жарт про те, що театр Віктюка поставив чеховського "Дядю Ваню". при чому що цікаво ТАК "Дядю Ваню" ще ніхто не ставив.
Ги.
Цього вечора "Дядя Ваня" був у перекладі на українську мову.
І більше нічого хорошого я про виставу сказати не можу.
Хто не знає - це доволі трагічна річ.
Трагедію, як вчив нас колись один дід з берданкою, важко грати. І практично кожен вечір він підтверджує цей факт, ковтаючи валідол на репетиціях теперішньої п.єси.
Глядачі повинні повірити в трагічність ситуації. Зжитися.
Або пожаліти героїв.
Я і не вірив, і не жалів - на сцені лише зрідка з.являлася жива людина - АстрОв (на Астров, як я спочатку думав). І то його не надовго хватило.
Звичайно - навколо нього ж мертвяки. Особливо він заспокоївся коли йому прийшлося признаватися в коханні у вічі мертвій недостерві.
Все виглядало і звучало (штучною українською мовою) нереально.
Те, що відбувалося на сцені інтересу не викликало...
А якщо нереально і нецікаво, то чого б я переживав?
З іншого боку - зал заповнений лише на третину, чого старатися? Премії ж не дали. Так і за шо премію давати?
Зал звичайно підібрався ще той. Багато хто у верхньому одязі. Деякі (поруч мене сиділи дві такі бабки) пішли після першої дії...
Програмок нема як класу. Так що навіть не знаю майже хто там грав... В холі висять портрети акторів - був там дядя Ваня, лисуватий такий мужик років за 40-45, Євгеній Вертинський - ви можливо бачили його в "Золотому гусаці". Ні, він не огрядний ведучий (у того фамілія здається Дяченко), він там тіпа гість.
Ніякий з нього дядя Ваня.
Так що за що я заплатив тридцять гривень за квиток, я так і не знаю. Купив трохи досвіду?

Немає коментарів: