Театр - це не просто репетиції, репетиції, декорації...
Це ще клуб за інтересами.
Нехай собі щось відбувається на сцені - "Фауст" там (з дев.яти), чи "Дон Жуан" (з восьми).
Люди, які крутяться навколо - друзі, які прийшли наче в клуб по інтересам (не вистачає ще барної стійки, хоча з іншого боку можна ж щось самому принести...).
Не на виставу ж вони прийшли подивитися...
Хоча деколи прикольно спостерігати за процесом.
Або не прикольно бачити комсомольских діячів у ролі Дон Жуанів....
Але в основному вони спілкуються, віджимаються (якщо спілкування стає дуже голосним), допомагають робити декорації...
Сам знаю - ще коли був студентом ходив і не тільки на свої репетиції. Не міг вчитися, читати - слідкував за сценою, спілкувався...
А звичка, доречі, залишилася...
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
середа, 14 квітня 2004 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар