І ось нарешті репетиція.
Бензин залито, і поскакали.
Спочатку (вперше на сцені, нарешті) - уривок з "Фауста". Нічого так, навіть слова знають. Мефістофель з шпагою в руках, звичайно, викликає побоювання у Фауста, і поки що до травм не дійшло. Але в очах у Фауста при вольготному грайливому наближенні Мефістофеля можна побачити картини його десятого класу, коли Ігор Крикун отримав шпагою в око і проходив місяць з такою червоно-жовтою плямою на очі, що назавжди відбив у того бажання займатися фехтуванням.
Далі можна було побачити уривками "Камєнний гость" і "Скупого рицаря" (якщо мене в черговий раз не вводять в оману мої очікування).
І апофеозом майже п.ятигодинної репетиції стала репетиція кінцівки - "Пір ва время чуми". Знову до Священника (Вані Воронова) не дійшли. Прийшов пацан, заробив 300 віджимань за запізнення, потім проявив своє почуття гумору... На сцену не вийшов. Загалом, підкачати стаміну йому буде корисно...

А тим часом в застінках творчого процесу відбувалося нудне дійство заготівлі декорацій. Обпалювалася розрізана на смуги тканина (щоб не торочилася), народжувалася під сміх і фрази типу "Смокчи, а я буду витягувати" перша куля-плафон з пап.є-маше, обкручувався гілками м.яч, утворюючи новий принципово інший плафон. Перша куля - результат колективної праці десь десятка людей - просто красуня.
Звичайно, все воно само собою не робилося. Хто ж вони, герої-стахановці? Крім учасників такого ж шоу в понеділок - Катя Крикун, Костя Біленко.