У цей вечір були застосовані правки для зменшення вистави менше трьох годин - тобто, фактично, без восьмої картини, ну і ще деяких частинок.
Як я вже писав, мені було шкода.

Ще в цей вечір виявилася неприємність із лампами.
Я спеціально прийшов трохи раніше, щоб замінити декілька ламп із бокових прожекторів у залі - вони не горіли в неділю. Але все виявилося сумно: лампи на перший погляд були в порядку і після заміни на нові не запрацювали.
Справа у запобіжниках, які псуються з часом.
Деякі з них виходять з ладу при перегріванні.
Матеріальний ресурс руйнується...

Ще цього вечора торгувалися із Великим Демократом за ліричну сцену сенйора Монтеккі і сенйори Капулетті у восьмій дії.
При чому, що характерно, найбільше торгувалися не безпосердні учасники - Юра Назарок і Таня Ковтуненко (Хіжіна), які спокійно прийняли вибір режисера, а інші - глядачі, актори і учасники процесу.
І режисера вдалося вмовити.
Останньою краплею стала вдало підібрана постмодерністична фонограмма: тема із італійського фільму "Ромео і Джульєтта" знятого режисером Джефіреллі.
На молодь я не сподіваюся, але старші за тридцять років по ідеї повинні були б знати і цей чудовий фільм, в якому прекрасно зіграли актори приблизно вказаного у п.єсі Шекспіра віку, і головну музичну тему фільма.
Якщо не взнати, то хоча б отримати дивне відчуття дежавю під час сцени.