Зима наступає.
По всім фронтам - на вулиці ненависний мені сніг, який я можу пробачити природі тільки за красу дерев, які стоять обліплені снігом...
Сніг то падає, то тане. Якась невизначенність висить у повітрі...
В актовому залі - холод.
Все якось сонно навколо. Сплячка?
І в п.ятницю прийшли лише най-най-найстирливіші. (Решта бажаючих, напевно, спали. Або побоялися морозу.)
Навіть гуртом редакція нашого жовтого журналу не змогла вмовити свого постійного театрального оборзювача виконати свої службові обов.язки. Він, звичайно, потім шкодував і вибачався... Хоча особливо що писати про цей вечір не було чого і так - ніяких рухів, навіть сценічних, здається, не було.
А тим часом, робота над новою виставою триває. Якщо спробувати придивится, то щось помітити буде важко - адже в залі поки що нічого не видно.
Але ідея для декорацій у Головного Художника театру "Без декорацій" (доречі, як правильно театр "Без декорацій" чи "Театр без декорацій"? хмммм...) вже є.
І, що особливо радує нашого завгоспа, - цілком реальна ідея, бюджет менше голівудських фільмів....
А ще новина - наступний тиждень Головний Режисер самонадіяльного театру буде відпочивати, і ніяких зборів і рухів не планується.
Так що зал буде у повному розпорядженні Біллі і "Часов с кукушкой".
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
понеділок, 26 січня 2004 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар