Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача

середа, 19 листопада 2003 р.

Потихеньку все налагоджується (тьфу-тьфу-тьфу...).

Нарешті зібралися в одному місці дівчата з "Анданте".
Повиздоровлювали-таки. Ато вже були у мене побоювання...

Але більша частина чоловічого контингенту бачила їх не довго - прийшов наш декоратор, і всі почали пиляти, збивати, видовбувати, шити, натягувати і просто проносити довжелезні 3-4 метрові планки з підвалу на сцену (не так це і легко, буде нічого робити - спробуйте, невелика задачка на просторову уяву).

Не бачив їх і я - весь час крутився в підвалі. Аж спітнів.
Кого ж я там бачив? Саню Осіпова, Ваню Воронова, Кирила, Костю, Магу, Бейса і Лєну (ака "Ромео перке сі ту Ромео"). З результатів - отримали перший закінчений елемент декорації - так зване "вікно". Матеріали - 4 дерев'яні планки, шмат мішковини, мотузки і 8 цвяхів. Так що "вікном" його тепер назвати можна дуже умовно. Ще пристосували підпорки-кутники від металевих дверей для задання стійкості так званої "ширми". Знову ж таки, згадуючи "вікно", "ширма" названа так теж умовно, хоча використовувати її будуть за назвою.

Із новин - прем'єра скоріше всього буде 20 грудня. Отже, залишився місяць...

Немає коментарів: