Коли біля одного багаття збираються новобранці і ветерани, то часто стається так, що про що б не говорили ветерани, все звертається в сторону а от колись, а от було...
Новобранці в основному слухають і реагують.
Ветерани ведуть бесіду і розповідають.
Інколи може здатися, що життя ветеранів було наповнене одними тільки цікавими подіями, і ось вони зараз розповідають за горнятком чаю про ті, визначні часи, які вони пережили.
І палають очі у новобранців - чи може це віддзеркалюються вогники багаття?...
Про що це пише автор неофіційного щоденничка одного самонадіяльного театру, якому б вже може поміняти назву, спитаєте ви.
Так.
Просто подумалося в цей вечір, не наповнений ні репетицією, ні роботою над декораціями, із горнятком чаю, посеред ветеранів і не зовсім новобранців...
Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача
понеділок, 20 грудня 2004 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар