Знову третя дія на сцені.
А у підвалі була майже зібрана платформа - так я її б назвав.
Це доволі правильний паралелепіпед, який практично порушує одразу декілька постулатів "Театрально-декоративного опозиційного руху" - в темах про "чим хужіше тим краще", і "симетрія - краса для дурнів".
Виглядає вона досить потужно, я б так сказав...

А час у фізичній (навіть не дуже напряжній) роботі летить швидко.
Дві години пройшли непомітно.