Життя самодіяльного театру "Театр Без Декорацій" очима нестороннього спостерігача

субота, 5 червня 2004 р.

В цей день я ввечері, перемикаючи канали, випадково потрапив на середину старого фільму.
На екрані були Володимир Висоцький і Леонід Куравльов.
Можливо, я б продовжив перемикати канали далі, але слова видалися мені знайомими.
Я трохи засумнівався, але таки так - переді мною була сцена Дон Гуан і Лєпорелло перед статуєю з епізоду "Камєнний гость" "Малєнькіх трагєдій"!
І продовжив дивитися цей канал (КТМ, доречі).
Донною Анною (як я взнав потім з титрів) була Наталія Бєлохвостікова (обличчя я її впізнав одразу, просто фамілія вивітрилася з голови).
Дон Гуан у виконанні Володимира Семеновича Висоцького спочатку видався мені Шекспірівським Гамлетом (в голові крутилося, що Висоцький грав на Таганці також Гамлета...). Навіть те, як він говорив і вів себе з Доною Анною - не підняв зомлілу з кам.яної підлоги (ну просто чіткі асоціації сцени Гамлета і Офелії) - видавало в ньому гордовитого сина датського короля, який у всьому бачить підступ і зраду - і в Донні Анні також.
Якщо "наш" Дон Гуан "брав" коханням, то Дон Гуан Висоцького здався мені безжальним використовувачем слабостей оточуючих людей. А в чому він підозрював Дону Анну, я так і незрозумів - можливо, через те, що не взнав назву фільма, і не бачив початок.
А інші герої були цілком класичні. Лєпорелло не був життєрадісним веселуном, а тихим боягузом якимсь. Донна Анна справила враження жінки, яка втомилася від жалоби, нудьги, вічних відвідань церкви і кладовища. З одного боку - вона знає як треба себе вести, "чого хочуть від неї правила етикету", а з іншого - вона побачила світло, на яке й полетіла. Хм. Бачив я її лише в заключному епізоді. А такі враження...
Далі пішов "Пір ва время чуми".
От їм би ніхто не закинув, що піра як такого не було.
Був чути (місцями, Прєдсєдатель своїм голосом їх втихомирює фразою про те, що Джадсона треба вшанувати в тишині) шум-гам - наполовину п.яний, наполовину дикий.
Луїза після своєї репліки про "валос шатландскіх етіх жєлтізну" танцювала запальний танок, припіднявши спідницю так, що були видні ноги, які жваво щось повідбивали на столах і підлозі.
Була таки тєлєга, яку вів негр.
А ще Предсєдатєля грав чоловік, який для мене назавжди залишиться Кардіналом Рішельє з фільму про трьох мушкетерів і Д.артаньяна. Непогано грав. В словах і рухах його було видно внутрішнє напруження. Свою "пісню" про смерть він читає в кінці - в цьому "Пірі ..." на місці, де вона повинна була бути по задумці автора, його перебиває своїм воланням священник (Ваня Воронов був переконливіший). А після закінчення його промови, яку він читав речетативом з емоційними акцентами, біля нього Мері (гарно, чисто, доречі співала, не знаю хто це був...), сходить сонце і глядач бачить пусті столи, які стоять на площі міста.
Кінець.

Як стало зрозуміло з титрів, в фільмі були лише два епізоди "Маленьких трагедій" - "Камєнний гость" і "Пір ва время чуми". Ще були якісь ролі, які назвою нагадували персонажів чи то Гоголя, чи то таки самого Пушкіна.
Мені важко робити припущення про що був фільм.
Але те, що був такий радянський фільм, для мене новина.
Прикольно було оцінювати в кого краще получилося - у професіналів, чи у "Театрі без декорацій".
І мені здається, що молодий чоловік з "Піра ..." у фільмі був зовсім ніякий, тінь, Лєпорелло уж занадто простий... (на відміну від ...) А фільм уж занадто класичний.
Прикольно було б передивитися повністю.
При нагоді.

P.S. (оновлено)
Тут на мене вийшов один представник творчої інтелігенції з великим авторитетом, і запевнив, що фільм цей називається "Маленькі трагедії", що всі епізоди з тексту автора є (невже титри вкоротили?), навіть пушкінський діалог Фауста з Мефістотелем є (правда, інший), що у фільмі грають такі гранди, як Смоктуновський, Збруєв...

P.P.S. (знову оновлено)
На мене знову вийшов той самий представник творчої інтелігенції з великим авторитетом, і видав (через посилання) наступну інформацію:

МАЛЕНЬКИЕ ТРАГЕДИИ

Год создания фильма: 1979
Режисcер фильма: Михаил Швейцер

В фильме снимались:
Михаил Кокшенов, Наталья Белохвостикова, Иннокентий Смоктуновский, Леонид Куравлев, Сергей Юрский, Лидия Федосеева-Шукшина, Владимир Высоцкий, Валерий Золотухин, Николай Бурляев, Александр Трофимов, Маликов Григорий, Лариса Удовиченко, Ивар Калныньш, Лапиков Иван, Георгий Тараторкин, Наталья Данилова, Николай Кочегаров, Переладова Светлана, Каюров Леонид, Матлюба Алимова, Смоктуновский Филипп

Жанр фильма: Драма
Фильм снят по одноименному поэтическо-драматическому циклу А.С.Пушкина.
Сценарист: Михаил Швейцер
Композитор: Альфред Шнитке
Киностудия: МОСФИЛЬМ по заказу ГТР
Страна: СССР (Россия)

Аннотация к фильму: Экранизация произведений А.С.Пушкина: "Сцена из Фауста", "Египетские ночи", "Моцарт и Сальери", "Скупой рыцарь", "Каменный гость", "Пир во время чумы", "Гости съезжались на дачу...", "На углу маленькой площади...", "Мы проводили вечер на даче...", входящих в цикл "Маленькие трагедии". Последняя роль в кино Владимира Высоцкого.

Отаке

Немає коментарів: